Помер, як український патріот, хоча української крові в ньому не було жодної краплини. Помер, так і недочекавшись незалежності і свободи для народу, якого любив над усе на світі. А звали його Василь Вишиваний!

10 лютого 1895 року у містечку Пула (нині Хорватія) народився Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний), нащадок королівської династії Габсбургів, ерцгерцог, якого вважали претендентом на гетьманську булаву, політик, дипломат, поет, полковник Легіону Українських Січових Стрільців та Армії УНР.
 

Вільгельм Франц Габсбург – Лотарингський, син ерц-герцога і тосканської принцеси, по волі Господній усе життя присвятив землі, де провів своє безтурботне дитинство, землі України.

Ще підлітком він мандрував інкогніто гуцульськими селами,
зачаровувася мелодійністю українських пісень, смаком української кухні, пейзажами мальовничих Карпат. Вже малим принц навчився говорити українською і віддавав їй перевагу перед рідними німецькою та італійською мовами.З захопленням  читав Історію України-Руси Грушевського, мініатюри Стефаника, поезії Шевченка, прозу Франка . Українці  називали  хлопця романтично Красним  Принцем. І на думку історіографів, романтичне ставлення до України у молодого Габсбурга не обійшлося без україночки. Та історія замовчує цей факт.
З початком першої світової, Віллі – Василь Габсбург- Вишиваний  починає свою військову кар'єру і проходить шлях від командира укранської сотні до одного з керівників ОУН – УПА. Коновалець і Мельник всерйоз розглядали принца Вишиваного в якості претендента на український престол. А він в той же час випускав у Відні газету "Соборна Україна", чим заслужив повагу як серед пересічних галичан і полісян, так і серед європейського естеблішменту тих часів.
Принц також був чудовим поетом. Його збірку "Минають дні" можна і сьогодні знайти у наукових бібліотеках  наших  міст.
Та долі судилося, щоб принц помер як мученик. Органи НКВД викрали  його з Відня, який у 1947 році частково перебував під наглядом радянських військ, і перевезли Габсбурга до київської Лук'янівки, де у серпні 1948 року принц помер від туберкульозу.
На жаль, не зважаючи на те, що Вишиваний не раз закохувався, він так і не одружився. І нащадків теж на жаль не дочекавсь.
Проте, ту свободу, яку ми виборюємо зараз, він для нас і наших дітей виборював все життя.