Почався музейний шлях Возницького у Винниках, де він спочатку створив кімнату-музей, а згодом – Історико-краєзнавчий музей Винників. Допомагали у цьому Борису Григоровичу його учні, з якими збирав експонати, вирушав у краєзнавчі експедиції. Але коли Возницький поїхав на навчання до Ленінграда, музей закрився.

   У 1960-1962 рр. Возницький працював заступником директора Музею українського мистецтва у Львові.

   Згодом призначений на посаду директора Львівської картинної галереї. Член Національної спілки художників, де очолював секцію критики і мистецтвознавства.

   Тоді ж Борис Григорович зайнявся активною охоронною діяльністю. Возницький зі співробітниками обстежував покинуті барокові храми, занедбані каплиці та старі цвинтарі. У покинутому костелі в Жовкві Борис Возницький зняв з вікон полотна, які виявилися рештками оригіналів полотен Мартіно Альтомонте – «Битва під Віднем» і «Битва під Парканами», написані художником на замовлення короля Яна ІІІ Собеського.

   У Городенці на Прикарпатті Возницький разом зі співробітниками врятували рештки дерев’яного вівтаря роботи Пінзеля. А на покинутому цвинтарі було розкопане поховання з надгробком дітей Понінських роботи Бертеля Торвальдсена.

Серед врятованих творів мистецтва гобелени, меблі, картини, вівтарі, мармурові і дерев’яні скульптури, предмети ужиткового мистецтва тощо. Борис Возницький, будучи вже академіком, не цурався найбруднішої роботи під час порятунку пам’яток.

50 років, працюючи у музеї, Він врятував тисячі творів, що стали національним надбанням нашої Держави. Відкрив сімнадцять відділів галереї, рятуючи при цьому пам’ятки архітектури такі, як

Олеський,

Золочівський,

Підгорецький замки,

каплицю Боїмів,

найдавніший храм у Львові Івана Хрестителя,

музей «Русалку Дністрову»

та відбудував у с. Підлися садибу Маркіяна Шашкевича,

П’ятничанську вежу,

музей гетьмана Івана Виговського у с. Руда,

музей Іоана Георга Пінзеля.

Добився, щоб Палац Потоцьких передали Львівській галереї мистецтв, де з працівниками створив експозицію європейського мистецтва ХІV-XVIII ст., а на Стефаника, 3 збагатив експозицію XIX-XXI ст.

Відкрив зали збірки Ярослави Музики.

Створив музей давньої української книги. Музей, який у 60-ому році у Львові був одним із скромніших , мав лише другу категорію зі збіркою в 11 тис. експонатів, поповнив до 60-ти тисяч і добився для музею статусу Національний. Тепер це Львівська національна галерея мистецтв, а з 2013 року, стала імені Бориса Возницького.

 Ним, звичайно, з допомогою колективу, врятовані скульптури Пінзеля, античні скульптури зі Старого Роздолу, тільки дві тисячі дерев’яної поліхромованої золоченої скульптури, портрет та сакральний живопис XV-XVIII ст. Надгробки – створив унікальну експозицію, якої не має Україна. Зібрав та створив експозицію (завершили працівники Золочівського замку) архітектурних фрагментів старого Львова – Лапідарій…….

Ще багато можна перерахувати тих справ, які під керівництвом і безпосередньо були зроблені Борисом Возницьким. Він рахував себе найщасливішою  людиною тому, що робив улюблене та дуже потрібне для людей діло.

Бориса Возницького не стало 23 травня 2012 року, У нього стався серцевий напад коли він їхав за кермом. Автомобіль розбився між селами Куровичі та Печенія Золочівського району.

 

7 квітня – Всесвітній день здоров’я

Медицина - потужна наука, але поки не всесильна. Лікарі знають, як лікувати серцево-судинні хвороби, гепатит С або здійснювати пересадку нирки, але досі немає вакцини від діабету або таблетки від ГРВІ. Водночас, багатьом хворобам ми можемо запобігти. У Всесвітній день здоров’я нагадуємо про прості речі, які захищають від хвороб і подовжують життя:

ЗДОРОВИЙ СОН

ПРАВИЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

АКТИВНЕ ЖИТТЯ

ВАКЦИНУЙТЕСЬ САМІ ТА ВАКЦИНУЙТЕ СВОЇХ ДІТЕЙ

ЗАБУДЬТЕ ПРО САМОЛІКУВАННЯ

Дотримуючись норм здорового способу життя, ми автоматично даємо своєму організму можливість зміцнити імунітет. А це вже запорука того, що хвороби нам не страшні. 

Здоров’я — це безцінне багатство людини, від якого залежить вся її життєдіяльність. Ніякі досягнуті цілі в житті не приносять повного щастя, якщо немає здоров’я.

Коли говорять про здоров’я, передусім мають на увазі правильне харчування. По-перше, це збалансоване співвідношення білків, жирів і вуглеводів, а по-друге — дотримання загальної енергетичної цінності їжі, тобто споживаних калорій. Також потрібно щоденно пити достатньо рідини, особливо очищеної питної води, та уникати харчування всухом’ятку.

Неможливо уявити здоровий спосіб життя без регулярних занять спортом. Треба двічі на тиждень півгодини бігати по стадіону або парку. В зимовий час у вихідні дні бажано кататися на лижах. Влітку можна частіше вибиратися на природу, плавати, грати в активні ігри. Перебування на свіжому повітрі прекрасно позначається на самопочутті людини. А втома від фізичної активності приносить тільки бадьорість і енергію. Важливо дотримуватися режиму дня та забезпечити повноцінний відпочинок організму вночі. Іншими словами, спати слід не менше восьми годин на добу.

Коли людина правильно харчується і регулярно займається спортом, вона стає не тільки здоровою і красивою в фізичному сенсі. Також загартовується її дух. Вона відчуває прилив сил для нових ідей і починань, стає більш спокійною та врівноваженою. Їй хочеться творити щось нове, вона стає дуже креативною. Здорова людина — це щаслива людина.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що вести здоровий спосіб життя — це не легке завдання, але й не складне. Адже варто почати виконувати основні правила. Вони стосуються правильного харчування, свіжого повітря, занять спортом і повної відмови від шкідливих звичок. І тоді ви зможете вести повноцінний, здоровий спосіб життя. А це, повірте, дуже круто!

У Всесвітній день здоров’я ми бажаємо всім  бути здоровими і життєрадісними! Зі святом Вас!