Микола Віталійович Лисенко - 

український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

Народився 22 березня 1842 року у  с. Гриньки ( Кременчуцький район) в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка, полковника Орденського кірасирського полку.

У 1855 році почав навчання у привілейованому навчальному закладі — 2-й Харківській гімназії. Закінчивши гімназію, вступив на природничий факультет Харківського університету. Але в 1860 році родина Лисенків переїхала до Києва, і Микола перевівся до Київського університету.

Микола Лисенко заслужено вважається засновником української національної музики. Суттєву роль у цьому відіграє як його композиторська, так і етнографічна діяльність. У композиторській спадщині Лисенка важливе місце займають твори на тексти Тараса Шевченка.

М. Лисенко писав твори майже у всіх жанрах музичного мистецтва: опери, музично-драматичні твори, кантати і хори, обробки народних пісень, камерно-інструментальні п’єси, романси, фортепіанні твори.

Помер український композитор 6 листопада 1912 року в Києві раптово від серцевого нападу, поховали його на Байковому кладовищі.

 

Юрій Павлович Винничук, іноді друкується під іменем Юрко Винничук - український лінгвіст, журналіст, письменник, редактор. Народився 18 березня 1952 року у Івано-Франківську.  Його батько був лікарем Івано-Франківської обласної лікарні, мати - інженером-економістом. Освіту отримав у Прикарпатському університеті імені В. Стефаника, філологічний факультет. У 1974 році переїхав до Львова, працював вантажником, художником-оформлювачем. У 1987-1991 роках працював режисером Львівського естрадного театру “Не журись!“, писав сценарії та пісенні тексти. У 1991 - 1994 роки був редактором відділу містики та сенсацій газети “Поступ“, у 1995 - 1998 - головним редактором газети “Гульвіса“, у 1998 - 1999 роках працював редактором відділу газети “Поступ“. З 1997 року є членом Асоціації українських письменників.

Твори Юрія Винничука перекладалися в Англії, Аргентині, Білорусі, Німеччині, Польщі, Канаді, Сербії, США, Франції, Хорватії, Чехії. За його казками знято 2 мультфільми. Юрій Винничук сам є автором перекладів з кельтської, англійської та численних слов'янських мов.

Нагороди:

·       Титул «Галицький лицар» за щотижневі статті Юзя Обсерватора в газеті «Post-Поступ» (1999).

·       Премія «Книга року Бі-Бі-Сі» за романи «Весняні ігри в осінніх садах» та «Танґо смерті» (2005, 2012).

·       Премія «Золотий письменник України» (2012).

·       Відзнака клубу галицької кухні «Посол галицької кухні» за визначний внесок у популяризацію галицької кулінарії (2013).

·       Відзнака читацьких симпатій польської літературної нагороди Angelus за польськомовний переклад роману «Танго смерті» (2019).