Виставка - кросворд “Джек Лондон- велич таланту й парадокси долі” у КЗ «Ходорівська міська публічна бібліотека».

 12 січня  виповнюється 145 років від дня народження відомого американського письменника, популярного автора пригодницьких романів Джека Лондона. За 17 років своєї літературної діяльності він створив 20 романів, 3 п'єси і понад 200 оповідань. Його твори розповідають про щиру дружбу між тваринами і людьми, тягу до пригод і, звичайно ж, кохання. У своїх кращих книгах - «Мартін Іден», «Серця трьох», «Морський вовк», «Біле Ікло», «Поклик предків» - письменник зумів заглянути в глибину людської душі, показати людину в її величі і в її слабкості. Простота і ємність викладу, динамічність дії, природність діалогу завжди були сильними сторонами його обдарування.

Пропонуємо цікаві факти з життя знаменитого письменника.

Його справжнє ім'я - Джон Гріффіт Чейні. Мати майбутнього письменника викладала музику і пристрасно захоплювалася спіритизмом. Батька зовсім не радувала поява майбутньої  дитини. Він навіть довів вагітну жінку до нервового зриву і спроби застрелитися. Ще до народження дитини він покинув сім'ю і ніяких зв'язків зі своїм сином не підтримував.

Через рік після народження сина мати вийшла заміж за Джона Лондона - ветерана Громадянської війни, в якого вже були дві дочки. Хлопчика стали звати Джоном Лондоном, а в сімейному колі  - Джеком. Сім'я бідувала і часто кочувала з одного місця на інше: діти часто міняли школи і втрачали друзів. Можливо, саме тому вони згуртувалися і зберегли близькі стосунки все життя.

Постійна потреба в грошах примусила Джека почати працювати з ранніх років. Ще навчаючись у школі, він вранці і ввечері розносив газети, а по вихідних прибирав у парку пивні павільйони. Йому довелося кинути навчання в 14-річному віці і піти на консервну фабрику робітником. Через якийсь час він придбав стару шхуну, на якій нелегально почав ловити устриць в бухті Сан-Франциско. Пізніше він знайшов роботу в рибальському патрулі.

Майбутній письменник брав участь у поході безробітних до Вашингтону, був заарештований за бродяжництво, після чого місяць просидів у в'язниці. Під час поневірянь по дорогах він прийшов до висновку, що фізична праця не може забезпечити людині гідного існування, що цінується тільки праця інтелектуальна. У цей час у нього виникає бажання стати письменником. Самостійно підготувавшись, Джек успішно склав іспити до Каліфорнійського університету і провчився три семестри. Але через відсутність коштів змушений був кинути навчання.

Навесні 1897 р.  Джек Лондон піддався «золотій лихоманці» і поїхав на Аляску, де під час зимівлі захворів цингою. Через рік повернувся до Сан-Франциско, випробувавши на собі всі принади північної зими. Замість золота доля підказала письменнику сюжети для його майбутніх книг.

Серйозно займатися літературою він став у віці 23-х років: перші північні розповіді були опубліковані у 1899 р., а вже через рік була видана його перша книга - збірка оповідань «Син вовка».

Працездатність Джека Лондона була неймовірною: 15-17 годин літературної праці щодня! Тому й написано ним за свою не таку вже довгу письменницьку кар'єру майже 40 книг.

У 1900 р. письменник одружився на колишній нареченій свого загиблого друга. У них народилися дві дочки. Але вже через 2 роки Джек покохав іншу дівчину - Чарміан Кіттердж, яка змогла відбити його у першої дружини. Друге весілля письменника відбулася  у 1905 р.

За одну книгу Лондону платили гонорар до 50 тис. доларів, але грошей йому не вистачало постійно. Кажуть, що він став першим американським письменником, що заробив мільйон доларів. Але щастя через гроші до нього не прийшло. Настала настільки сильна криза, що Лондон став відчувати відразу до письменництва.

Останні роки письменника пройшли в глибокій творчій кризі. Підступила хвороба нирок, що супроводжувалася сильними болями, від них він рятувався морфієм. У ніч на 22 листопада 1916 р. трапився особливо сильний напад. Швидше за все, Лондон не розрахував дозу. Коли вранці 40-річного письменника знайшли, він вже вмирав ... Деякі дослідники вважають, що це передозування морфієм зовсім не було випадковим.

«Я зберігаю віру, благородство і велич людини, - писав Джек Лондон у статті «Що значить для мене життя». - Я вірю, що чистота і безкорисливість духу переможе пануючу нині всепоглинаючу жадібність». Твори Джека Лондона, стверджуючи цю віру, продовжують своє життя й сьогодні.