Як відомо, після розпаду в жовтні 1918 року Австро-Угорської імперії на кілька незалежних країн патріотичні сили Західної України вдалися до створення власної держави. З вересня 1918 року у Львові утворено Український Генеральний Військовий Комісаріат, Українську Народну Раду – політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії. 19 жовтня 1918 року проголошено Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. Президентом Української Народної Ради обрали Євгена Петрушевича.

Українська Народна Рада, мотивуючи свої наміри правом українського народу на власну державу, звернулася до австрійського уряду про передачу їй усієї повноти влади у Галичині та Буковині й отримала категоричну відмову. Тоді ухвалили рішення взяти владу у Львові збройним шляхом.

У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. стрілецькі частини на чолі з сотником Дмитром Вітовським зайняли всі найважливіші урядові установи у Львові. Над Ратушею був піднятий синьо-жовтий національний прапор. Таким чином створено ЗУНР, до складу якої увійшли українські етнічні землі: Галичина, Буковина й Закарпаття. Водночас Польща, не бажаючи втратити Галичину, розпочала військові дії, внаслідок яких уряд ЗУНР переїжджав до Тернополя, Станіслава (тепер Івано-Франківськ), а також перебував в екзилі в Кам’янці-Подільському.

Листопадовий зрив називають проривом у свідомості, адже саме тоді, за твердженням істориків, українці зрозуміли, що можливе існування незалежної української держави.

В історичному документі «Відозва Української Національної Ради від 1 листопада 1918 року» зазначалося: «Український народе! Голосимо тобі лист визволення з неволі. Віднині ти господар своєї землі. Вільний горожанин своєї держави. Український народе, доля України у твоїх руках. Ти станеш, як непобідний мур при українській національній раді».

Важливий здобуток ЗУНР – урочисте проголошення 22 січня 1919 року в Києві Акту про Злуку ЗУНР і УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку. Екзильний уряд ЗУНР припинив існування 15 березня 1923 року.

Історія ЗУНР – символ нашого споконвічного прагнення свободи. Вільна Україна завжди була найвищою метою, за яку боролись і вмирали, в яку вірили її найкращі сини і доньки.

Ми й досі живемо у час неоголошеної війни, яку нам нав’язала Росія. Нам знову доводиться відстоювати Незалежність надзвичайно дорогою ціною. Та ми повинні пам’ятати кожен крок, який наблизив наш народ до здобуття волі, і передавати з покоління в покоління історію про ці дні.